До вінця. Українська весільна обрядодія

Видання великоформатне, багато ілюстроване. Тверда обкладинка із золотим тисненням, суперобкладинка. 168 сторінок.

Родинно-побутова обрядовість українців — це складна система норм і правил поведінки, в якій до сьогодні збережені прадавні ритуали і звичаї. У ній сфокусовані морально-етичні та світоглядні принципи, за якими формувалася ментальність української нації з початку її становлення.

Як і всі народи світу, українці витворили віру на зорі свого існування. Християнська релігія внесла у світогляд слов’ян нову ідеологію, але не змогла остаточно витіснити образи давніх богів, яким вони поклонялися з прадавніх часів. Вона, замінивши численну кількість праслов’янських богів одним Богом у трьох іпостасях: Богом Отцем, і Сином, і Духом Святим, усе ж не змогла до кінця стерти пам’ять про Сварожичів, з якими до того слов’яни жили тисячоліттями.

Чи не найбільше архаїчні звичаї збереглися у весільній обрядовості. Упродовж; тисячоліть українці формували високу естетику і культуру поведінки молоді у найвідповідальніший період життя кожної людини - створення власної сім’ї. Багато ритуалів та звичаїв є дуже давніми, про їх зміст і значення можна лише здогадуватися. Деякі з них упродовж століть до невпізнання видозмінилися, набули нових форм. Але всіх їх характеризує передусім велика повага до людини і навколишнього світу, любов до Бога-Творця.

Українська весільна обрядовість є надзвичайно багатою і різноманітною. Шлюбні ритуали формувалися протягом тривалого часу і мають локальні особливості. Проте, незважаючи на регіональні відмінності, основний зміст проведення весілля майже скрізь однаковий. Крім того, шлюбна церемонія в Україні вражає своєю декоративністю. Попри глибокий зміст, українське весілля ще й барвисте, веселе, поетичне, багате, одним словом - гарне.

Сьогодні весільні архаїчні ритуали хоч і втратили свою первозданну сакрально-знакову суть, все ж залишилися в народній пам’яті як поетичний складник. Багато давніх звичаїв, як правило, мають фрагментарний характер і не завжди зрозумілі навіть для тих, хто їх ще досі дотримується.

Важливу роль у формуванні весільного обряду відіграла релігія. Християнство, яке прийшло на наші землі понад тисячу років тому, ввібрало велику кількість архаїчних звичаїв та ритуалів, створивши таким чином унікальний симбіоз, яким є українська сакральна культура. У свідомості сучасної людини мирно співіснують християнські звичаї з прадавніми, а дохристиянські боги збереглися радше як художній образ, втративши своє оберегово-магічне призначення. Тому, щоб зрозуміти багато явищ у сучасній весільній обрядовості, доречно звернутися до слов’янської міфології, цілісну картину якої тепер можна встановити лише приблизно, хоча вона багато що пояснює й розшифровує.