Матюки, які роблять з тебе українця. Як правильно лаятись
«Дайте мені тисячу років — і я розмалюю небо!». Ця фраза належить талановитому українському художнику, засновнику нового стилю у мистецтві «Пльонтанізм» Івану Марчуку. Британія внесла його до списку «Сто геніїв сучасності». Пропонуємо вам дізнатися трохи більше про митця і про його роботи.
Українці славляться революційними винаходами, які перевернули уявлення про світ та значно полегшили життя людству.
Саме в Україні придумали перший вертоліт, трамвай, штучний супутник Землі, рентгенівський знімок, гіпсову пов’язку та багато інших корисних речей, без яких зараз не може обійтися ціла планета.
І це далеко не всі досягнення українців, які змінюють світ.
Назарій Яремчук, з його голосу пізнавали і любили Україну
____________________________________Назарій був надзвичайно вродливим. Нині він у бронзі зустрічає перехожих на фасаді свого будинку в столиці Буковини, де мешкав останні роки зі своєю дружиною Дариною і малесенькою Марічкою, на меморіальній дошці Вижницького районного Будинку культури, де розпочинав свій творчий шлях, на надгробку чернівецького цвинтаря, де назавжди спочив і на будівлі Чернівецької обласної філармонії, в якій працював від 1 квітня 1973 року. Парадоксально, але ніде він не є подібним на себе. Рука жодного майстра не спромоглася повторити його вроду, його незабутню зовнішність… Єдиний, кому це філігранно вдалося (правда, на полотні) був Іван Холоменюк, якого заслужено вважають найкращим буковинським портретистом другої половини ХХ століття. Коли помер співак, повстала дилема: яке зображення взяти для похоронної процесії. Ні відповідного фото, ні тим паче, нічого з рекламної продукції (афіш) вибрати не вдалося. Ось тоді художник за ніч написав портрет свого славетного земляка на фоні його улюблених смерічок.
Як не крути, а нинішня російсько-українська війна розпочалася саме через мову. Це незаперечний факт. Саме мовний фактор Росія використала як головний привід до агресії ― пояснивши її потребою захисту російськомовних громадян в Україні.
Можна скільки завгодно заперечувати це й доводити, що Росія могла б вигадати будь-який інший привід, щоб анексувати Крим та розпочати війну на Донбасі, або й узагалі зробити це без приводу, але вона використала саме цей привід. Отже, він був для Росії найбільш зручним та ефективним.
Як склалося переконання, що “Татаро-Монгольське іго” закінчилося в 1480році? Що таке особливе сталося в 1480 році? Через так зване “Стояння на Угрі”? Гордовите потрясання повітрям двома ординськими арміями? Одна з яких зберегла ординське Православ’я, що мутувало в Московське, а інша — знайшла собі нового пророка і прийняла Іслам? Московські історики стверджують, що Золотоординське іго нібито закінчилося наприкінці XV століття, доводячи це тим, що Москва нібито припинила платити данину Орді.
Насправді все було дещо інакше:
Революція гідності яка відбулася півтора роки тому змінила політиків у владі, змінила декларований курс держави, але не змінила мовної політики в Україні. Чиновники не поспішають переходити на українську, на дотримання мовного законодавства, зокрема вимог Конституції офіційні особи відверто чхали. Ті з чиновників, хто мови не знає, вчити її вочевидь і не збираються. «…Навіть україножер Янукович чомусь вважав, що це його обов’язок. Азаров почувався некомфортно, перепрошував, коли переходив на російську», - згадує професор, викладач і директор українського кіноклубу у Колумбійському університеті (Нью-Йорк, США) Юрій Шевчук.
Рецепти з кулінарної книжки, виданої українською мовою ще за австро-угорських часів, оприлюднив франківський художник і журналіст Ігор Роп'яник. Серед чудернацьких назв страв: щупак по-жидівськи, шельфіш печений, перепелиця з рижом, кваічоли, бекаси, чмілюхи, паштет з раків, каляфіори.
Відома майстриня і дослідниця Зеновія Шульга сприймає вишиванку як сакральну річ День вишиванки - і не лише в Україні - символічний день єдності українців. У соціальних мережах люди поширюють свої світлини у вишиванках і кажуть, що це тренд, особливо модні синьо-жовтні кольори. Однак, чи не втрачається в гонитві за трендом сакральність вишивки? Над такою проблемою замислилась відома етнограф, викладач львівської академії мистецтв Зеновія Шульга.
Гуцулка Ксеня - легендарна українська пісня-танго, роками не втрачає популярності. Її переспівували десятки, а то й сотні разів. Та мало хто знає, що оспівують у ній не якусь вигадану Ксеню або ж збірний дівочий образ, а цілком реальну дівчинку, родом із Шешор. Її ім’я - Ксенія Бурачинська-Данилишин. Живе вона у Чикаго. Найвідоміша у світі гуцулка розповіла, як було створено безсмертний хіт та чому вона разом із родиною опинилася за океаном.